СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м’яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми. Дуже багато страв готують з посіченого м’яса — січеники, смаженики, галушки та ін. (Укр. страви, 1957, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 235.