СІТЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що сітча́стий. Любить наш народ перепела і тоді, коли він у сітчаній клітці під стріхою у дворі б’є! (Вишня, II, 1956, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 234.