СІРЯЧИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до сірячи́на 2; // Зробл. із сірячини (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 233.