СІРЧА́НКА, и, ж., розм. Сірчана кислота. [Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою… (Мик., І, 1957, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 232.