СІРТУЧИ́НА, и, ж., заст. Сюртук; //Благенький, поношений сюртук.— Зятьок таки попіклувався музиками. Мабуть, заставив.. останню сіртучину (Н.-Лев., І, 1956, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 232.