СІРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сірни́к. — Вижинівські колись у Гелки страйк зчинили, а шведському сірниковому «королю» Крейгеру жижки трусилися, бо тут його капітали закладено (Мур., Бук. повість, 1959, 110); // Признач. для зберігання сірників. Сірникова коробка; // Признач. для виготовлення сірників. Сірникова фабрика.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 231.