СІРКА́Ч, а́, ч., діал. Сірник. Баба заходилась топити піч.. Поставила чавун з крумплями [картоплею], підклала хмизу, взяла в руки сіркач… (Скл., Карпати, II, 1954, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 230.