СІМНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до сімна́дцять. Кого вбито, хто втік, а їх, сімнадцятеро (з-поміж них кілька офіцерів), бредуть зараз під повстанським конвоєм на Скадовськ (Гончар, II, 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 223.

Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері. Рудч. Ск. І. 46.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 126.