СІМЕ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Стан сімейного; сімейні стосунки, сімейне життя і т. ін.

2. перен. Інтимність; душевність. Одні й ті самі люди й та сама, з невеликими змінами зовнішня обстановка створювали атмосферу сімейності (Вільде, Сестри.., 1958, 463).

3. перен. Порочний стиль добору кадрів, розподілу роботи тощо з наданням переваг, пільг родичам, друзям і т. ін. Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 332).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 223.