СІЛЬСЬКОГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до сільського господарства, пов’язаний з ним. Процеси ерозії, якщо не вести з ними систематичної боротьби, поступово можуть перетворити родючі землі в зовсім непридатні для вирощування сільськогосподарських культур, в яри і пустирі (Наука.., 8, 1959, 28); Сільськогосподарські роботи; // Одержуваний від сільського господарства. Загальновідоме значення України як одного з основних районів виробництва сільськогосподарських продуктів і сировини (Наука.., 12, 1957, 2); // Який переробляє продукти сільського господарства. Індустріалізація сільськогосподарського виробництва не тільки полегшує працю людей, сприяє прискореному зростанню виробництва продуктів сільського господарства, а й виступає активно діючим фактором.. прогресу (Ком. Укр., 6, 1975, 80); // Який використовують у сільському господарстві. Приїде [син] на кілька тижнів, цілими днями читатиме або гратиме під тополями в шахи із своїм другом Сіробабою, льотчиком сільськогосподарської авіації (Гончар, Тронка, 1963, 61); Жив.. куркуль багато. Хата під залізом, дві клуні, дві повітки, комори, три пари волів, із сільськогосподарського реманенту: лобогрійка, сівалки, плуги, шеретовка (Тют., Вир, 1964, 168); // Який обслуговує потреби сільського господарства, займається сільським господарством. Завдяки своєму способу життя сільськогосподарський пролетаріат виробляв багато нового в суспільному побуті порівняно з рештою селянства (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 69); Праця сільськогосподарського трудівника наповнюється новим змістом, змінюється її характер (Ком. Укр., 6, 1975, 81); В кожній області або групі.. областей слід мати забезпечені власними великими господарствами, сучасною матеріально-технічною базою наукові сільськогосподарські центри, які б розробляли рекомендації для радгоспів і колгоспів стосовно до особливостей даного району (Програма КПРС, 1961, 70); // Який готує фахівців для сільського господарства. — Я трохи знаю агрономію і тваринництво. До армії я вчився в сільськогосподарському інституті (Тют., Вир, 1964, 101); Сільськогосподарська школа готувала колгоспам молодих агрономів… (Десняк, Десну.., 1949, 217).
Сільськогоспода́рська ви́ставка — виставка, що демонструє досягнення сільського господарства. — В штрафну роту! — сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. — Хоч три дні поб’юсь!.. — Три дні. А далі хоч і смерть? — Будь ласка! (Довж., І, 1958, 284); Сільськогоспода́рський журна́л; Сільськогоспода́рська газе́та — друкований орган, у якому вміщують матеріали про сільське господарство. Випускається.. сільськогосподарський журнал. Друкуються в нім поради різні із сільського господарства (Вишня, I, 1956, 108); Юля нишком усміхнулась, згадавши оповідання Марка Твена про те, як він редагував сільськогосподарську газету (Донч., V, 1957, 464); Сільськогоспода́рський пода́ток — обов’язковий збір з населення, зайнятого у сільському господарстві. З установленням єдиного сільськогосподарського податку інших податків, яких би то не було, ні на які потреби, в тому числі і місцеві, запроваджувати не слід (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 218); Сільськогоспода́рський рік див. рік; Сільськогоспода́рські угі́ддя (зе́млі) — угіддя, землі, які використовують під посіви, сіножаті і т. ін. Якщо кожний колгосп і радгосп правильно використовуватиме наявні сільськогосподарські угіддя, він одержуватиме високі врожаї, створить міцну кормову базу для громадського тваринництва (Ком. Укр., 7, 1961, 11).
2. Стос. до форм трудового кооперування в сільському господарстві. Черговим і дуже важливим завданням є мобілізація розпорошених серед мільйонів селянських господарств їх заощаджень. Зміцнення низової сітки кредитних сільськогосподарських товариств повинно допомогти проведенню цього заходу (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 279); Сільськогосподарський кооператив.
3. У якому переважає розвиток сільського господарства; аграрний. Із відсталої сільськогосподарської країни Україна перероджується на велику індустріальну країну… (Вишня, І, 1956, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 221.