СІЛЬРА́ДІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сільра́да. Сільрадівський виконавець Савка Чибіс.. признався Македонському, де слід шукати їхнього дядечка о цій порі (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 47); // Належний сільраді. Гнат ніколи не ходить пішки, він або їздить із кучером Кузьмою лінійкою, або верхи на сільрадівському жеребці Дунаї (Тют., Вир, 1964, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 220.