СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. — Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом., В. Кошик, 1954, 7); — Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір’ю вдома (Довж., І, 1958, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 220.