СІЛЬВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Скорочення: сільський виконавець — особа, що виконує розпорядження сільського органу влади. На ганку маніжиться, на сонці вигрівається сільвиконавець (Кач., II, 1958, 51); Довго довелося бігати сільвиконавцям (Кир., Вибр., 1960, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 220.