СІДЬ, і, ж., діал. Сивина. На сивій бороді отця Діонісія висять замерзлі невеличкі бурульки. Їх ще виразніше видно на чорній бороді диякона, яка взялася сіддю коло самого рота (Цюпа, Грози.., 1961, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 216.

Сідь, ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 125.