СІДЛЯ́Р, а́, ч. Майстер, який робить, виготовляє сідла. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів (Іст. УРСР, І, 1953, 125); Гриміла музика. Строкатим походом йшли цехи.. Кожен намагався показати.. емблему свого ремесла.. Сідлярі тягли площадку, де кілька майстрів шили сідла (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 215.