СІДЛОВИ́НА, и, ж.

1. Довга западина, неглибока виїмка між височинами гірського хребта. Мали підійматися [колгоспники] на зарослу чагарником сідловину між двома сопками (Сміл., Зустрічі, 1936, 154).

2. Вигин, западина в якому-небудь предметі.

3. Вигин на спині тварини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 215.