СІДЕ́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що виготовляє сідла. Сідельники.. оздоблювали сідла золотими й срібними цвяхами (Скл., Святослав, 1959, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 214.