СІВНЯ́, і́, ж., діал. Те саме, що сіва́ 2. Уже зібралось все село, Хто з боронами, хто з сівня́ми, Жінки й дівчата з рискаля́ми (Фр., X, 1954, 336); * Образно. Ти йдеш з сівнею й тихо сієш В чорні скиби й незарослі рани Нове сім’я, новії надії, І вдихаєш дух життя рум’яний (Фр., XI, 1952, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 212.