СЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СЯКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Різкими видихами очищати свій ніс від слизу. За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (Коцюб., І, 1955, 327); Чути було, як у їдальні мати тихенько, мовби крадькома, сякалася в хусточку (Головко, II, 1957, 589).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 912.