СЬОГОДЕ́ННЯ, я, с., поет. Те саме, що сьогоде́нність. Сходяться пісня і життя, присмерк давнини і світанок сьогодення (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 177); Олесь Гончар бачить нашу людину в трьох часових вимірах. Він пам’ятає її вчорашнє, заклопотаний сьогоденням і невпинно дбає про її майбуття (Рад. літ-во, 4, 1968, 50); Розмаїте й багатогранне наше сьогодення (Рад. Укр., 29.XII 1973, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 914.