СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до схоло́нути. Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (Бажан, II, 1947, 72); Мій капітан безмовний, уста — німі, схололі (Мисик, Біля криниці, 1967, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 899.