Схожати, жа́ю, єш, гл.

1) = Сходити. То він на чердак ісхожає. КС. 1882. XII. 487. Я…. того не чувала, шоб жовтий пісок на білому камені схожав. КС. 1882. XII. 491. Всі козаки (з судна) на сиру землю схожали. КС. 1882. XII. 488. Мати старая з двора схожає. Грин. III. 692.

2) = Сходитися. Поли із полою схожає. КС. 1882. XII. 497.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 237.