СХО́ДНО, присл., розм. Те саме, що ви́гідно. Вигнала вдова, вигнала небога Двадцять овець ще й чотири: — Судіте, громадо, і ви, добрії люди, Чи сходно наймитку [наймитові] буде? (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 897.