Про УКРЛІТ.ORG

схов

СХОВ, у, ч.

1. Дія за знач. сховати і сховатися. — Яри — це вже ліпше. Вони дають схов, дають затишок (Загреб., Спека, 1961, 326).

Взя́ти на схов (до схо́ву) — сховати, взяти для збереження. Не прогнала [дядина] Катрі й , узявши в неї гроші до схову, обіцяла навіть після смерті оддати їй свою хату з городом (Мирний, IV, 1955, 296); Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ву (на схов, у схов) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. Присудили зараз віддати двадцять п’ять.., а останні віддали до схову старому унтерові (Мирний, І, 1949, 226); Замкне [Марко гамазею], віддасть ключі на схов, все чинно та благородно (Чаб., Катюша, 1960, 165); Ка́мера схо́ву [для багажу́] — кімната, приміщення для тимчасового зберігання речей (на вокзалі, в універмазі і т. ін.). [Ольга:] Де ти подівся?.. Я туди, я сюди!..Я до начальника станції,.. я в камеру схову, я на перон, я в багаж! (Коч., II, 1956, 315); Новий залізничний вокзал щойно почав діяти.. До послуг пасажирів.. автоматична камера схову для ручного багажу (Рад. Укр., 18.II 1972, 4); На схо́ві — на збереженні, зберігається. [Іван:] Багато заробив? [Семен:] Вісімдесят приніс! [Іван:] Ого! Та в Одарки з півсотні на схові (Кроп., І, 1958, 66); — Вірші Лесі Українки. Візьми, Сашко.. Нехай буде у вас, на схові, як повернуся — віддаси (Хижняк, Тамара, 1959, 56).

2. Потаємне, не відоме для інших місце, де що-небудь ховають. Витягла [Марія] зі схову невеличкий вузлик і почала його обережно розв’язувати (Цюпа, Назустріч.., 1958, 88); Показувала [голота] їм таємні схови, де багаті газди переховували вгодованих, призначених на заріз свиней (Вільде, Сестри.., 1958, 19); Вглиб вона дому пішла з жінками.. Аж у комору, де в схові скарби владареві лежали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 353); * Образно. Пронизливо-доскіпливий погляд її починає тривожити його, щось викликає із сховів його життя (Гончар, Тронка, 1963, 147).

3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; укриття. Сумно старчиха бреде, Спиною світить, під вікнами тулиться, Схову нема їй ніде (Граб., І, 1959, 606); Недруг не знайде ніде Перед розплатою схову (Павл., Бистрина, 1959, 10); — Не йди, зостанься тут. Є схови серед скель. Вночі я справлю твій стовеслий корабель (Зеров, Вибр., 1966, 26); Олексій вискочив із свого схову і, обігнувши санаторій зліва, почав підійматись крутими стежками через густі зарості вгору (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 171); Ластівки летіли в тучу, голуби до схову (Тют., Вир, 1964, 327); * Образно. Не сміючи своїм озваться словом, Трудящий люд жив роки і віки, І думка тліла під глибоким сховом (Рильський, II, 1956, 18); // Споруда, пристосування і т. ін. для захисту від кого-, чого-небудь. Без крику падали поранені; мінометники, перескакуючи від схову до схову , уже з’єдналися з штурмовиками (Гончар, III, 1959, 286); Йдуть хлопці в лоб. Григорій сам До вражих сховів пройде тилом (Бажан, І, 1946, 150); Він [учитель] просто з лісу, з партизанських сховів, Прийшов у клас, змарнілий, в бороді (Бичко, Простота, 1963, 111).

Під схо́вом чого — під прикриттям чого-небудь. Він знав вірну ціну клятьбі богобійній Купців, корчмарів і яриг,.. В судів і крамниць колотнечі постійній, Під сховом солом’яних стріх (Бажан, Роки, 1957, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 889.

Схов, ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. Грин. II. 182. До схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. Міусск. окр. На, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові. Полт. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 235.

вгору