СХИ́МНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до схи́мник. В кінці вечерні старіша в монастирі схимниця Оврамія стукнула патерицею об камінну підлогу (Мик., II, 1957, 271); Схимниці-монашки.. з цікавістю придивлялися до них (Стельмах, І, 1962, 638).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 886.