СХИЗМА́ТИК, а, ч., церк. Те саме, що схизма́т. — Рятуй нас, князю! Сталася страшна подія? — говорив один пан, ледве зводячи дух. — Кривоніс з своїм загоном напав на Полонне. Схизматики, українські міщани одчинили йому браму (Н.-Лев., VII, 1966, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 883.