СХВА́ЛЬНО. Присл. до схва́льний. Члени комісії схвально похитували головами (Кучер, Дорога.., 1958, 60); Рецензенти.. відгукувалися про дисертацію схвально і рекомендували допустити її до захисту (Загреб., Спека, 1961, 46); Пан Чорнокнижний обкружляв навколо близнят, щось схвально хмикнув у роздвоєну бороду та й пішов до другої світлиці (Стельмах, І, 1962, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 880.