СФІ́НКТЕР, а, ч. Кільцеподібний м’яз, який, скорочуючись, закриває або звужує який-небудь зовнішній отвір, вихід порожнистого органа. Спорожнення сечового міхура здійснюється періодично, внаслідок наявності.. сфінктера (Заг. догляд за хворими, 1957, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 877.