СФЕРО́ЇД, а, ч. Поверхня, що утворюється від обертання еліпса навколо його малої осі; сплющена куля, поверхня такої кулі. Землю можна вважати трохи сплюснутою сферою, так званим сфероїдом, або еліпсоїдом обертання (Наука.., 1, 1964, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 877.