СФАНТАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Вигадати, уявити собі що-небудь неправдоподібне. У Маркса нема й краплинки утопізму в тому розумінні, щоб він вигадував, сфантазував «нове» суспільство (Ленін, 33, 1973, 46); [Карл:] Цікаво, що ти ще сфантазуєш? [Ервін:] Я не маю потреби брехати, Карл. Магда нікого не чекала на побачення (Собко, П’єси, 1958, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 876.