СФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до фабрикува́ти. В цей момент Зандер і сам повірив, що контракти справжні, дарма, що він їх сфабрикував у Берліні, не виходячи з свого кабінету (Собко, Запорука.., 1952, 200); Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі. Товаришам пощастило сфабрикувати Станіславові документ (Ле, Клен. лист, 1960, 180); [Ярошенко:] Воронін сфабрикував справу мого брата! Воронін домагався його смерті! (Лев., Драми.., 1967, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 876.