СФАБРИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сфабрикува́ти. Із шопи, де ночували робітники, давно вже повиношено перегородки, дверці, ліжка та постіль. Усе те було або сфабриковане на час, або позичене (Фр., III, 1950, 192); [Норма:] Раджу вам не розраховувати на те, що ви побачите коли-небудь моє прізвище в списку сфабрикованих вами ренегатів (Галан, I, 1960, 436); Документами, сфабрикованими військово-похідною канцелярією, головний отаман надіявся наплодити нових отаманів і отаманчиків та ствердити владу новоспечених батьків, які трималися не на ідеях, а на погромах, різні і самогоні (Стельмах, II, 1962, 63); // у знач. прикм. І хоч пізніше з’ясувалося, що найбільше було там змовників змов сфабрикованих, диверсантів без диверсій, шпигунів без шпигунства.., проте не йому, не Яцубі, було розбиратись тоді, хто з них винуватий, хто ні (Гончар, Тронка, 1963, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 875.