СУХІ́СІНЬКИЙ, а, о, розм. Зовсім сухий. Витягнув [Яць] його [камінь] знов наверх — сухісінький, ані сліду кип’ячки (Фр., II, 1950, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 867.