СУХОРЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сухорля́вий. Молоде дитяче личко пожовкло, змарніло.. До того ще невеличкий зріст та сухорлявість домальовували картину глибокої урази (Мирний, І, 1954, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 869.

Сухорлявість, вости, ж. Сухощавость. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 233.