СУХОРЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, с. Пестл. до сухорля́вий. У селі Вербівці живе чоловік із жінкою, може, хто знає — Михайло Панасенко. Такий він із себе: височенький, сухорлявенький (Тесл., З книги життя, 1949, 102); Така сила переконання була в голосі цієї сухорлявенької тринадцятирічної дівчини, що старша сестра і менший брат відразу ж замовкли (Собко, Звич. життя, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 869.