СУХОПЕ́РКИ, присл., діал. Без попереднього замочування і зоління (про прання білизни). Хівря вже стара,.. не здужає золійники носити до жлукта, не одзолить добре сорочок, а пере ніби сухоперки (Н.-Лев., IV, 1956, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 869.

Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 233.