СУХОЗОЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що сухозлі́тка. Біля другого стовпа стояв на трьох ніжках дерев’яний конус, на зріст людини заввишки, обвішаний сухозолотицею, паперовими квітами та строкатими стрічками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 868.