СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко.

1. Те саме, що сухозлі́тка. Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Гр.); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички — різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (Мал., Думи.., 1959, 11).

2. Тонкий дротик, яким обвивають струни (кобзи, бандури і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 868.

Сухозлотиця, ці, ж.

1) = Сухозлітка 1.

2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383.

3) = Сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 233.