СУ́ТІНОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до су́тінок. Маленький сутіночок не то задуми, не то смутку промайнув по її виду, по її карих очах (Н.-Лев., І, 1956, 602).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 860.