СУТЯ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до сутяжництва. А це знову пан узявся за сутяжне діло (Стельмах, І, 1962, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 862.