СУ́ТКИ, ток, мн., рідко. Те саме, що доба́ 1. Лежить, лежить Бондарівна Сутки ще й годину, Поки звелів пан Каньовський Зробить домовину (Нар. лірика, 1956, 104); — Та й утомився ж я, Никифор Іванович… Ви не повірите: двоє суток з повозки не злажу… (Мирний, І, 1949, 377).

СУ́ТКИ, ток, мн. Вузький прохід (між двома будівлями, тинами і т. ін.). Сутками,сутками, пітьмою забігла до Дзельманового двору Маріка (Черемш.,Тв., 1960, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 860.

Сутки, ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.

Сутки, ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Шух. І. 75. Ум. Суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії. Гол. IV. 351.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 232.

су́тки див. Овся́ниці день.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 588.