СУ́ТИЧКА, и, ж.

1. Суперечка, сварка. Каргат розумів, що означають ці надмірні лестощі. Русевич намагався показати, що вчорашня сутичка між ними не має для нього значення (Шовк., Інженери, 1956, 137); Фросина Данилівна невдоволена була, бурчала, а іноді доходило й до гострих сутичок між матір’ю і дочкою (Хижняк, Тамара, 1959, 52); Ні з ким у неї немає стільки сутичок, як з директором, ні з ким у житті вона не сварилася стільки, як свариться з ним, але й поважає вона Пахома Хрисантовича, як небагато кого (Гончар, Тронка, 1963, 84).

2. Невеликий короткочасний бій. Князь Ігор Святославич кілька разів у сутичках з половцями перемагав їх (Іст. укр. літ., І, 1954, 43); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (Гончар, III, 1959, 424); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Сміл., Крила, 1954, 4).

3. Політичні конфлікти, класові бої. ..нам довелося зайти в найгострішу і найнещаднішу сутичку з дрібнобуржуазними елементами (Ленін, 38, 1973, 131); Намагання Андрія [Боголюбського] зосередити всю владу в своїх руках і заволодіти кращими землями привело його до сутички з великими феодалами Суздальської землі (Іст. СРСР, І, 1956, 61); Дуже сподобалося Сташці, що у страйку брало участь багато жінок. А як вони безстрашно, як гордо йшли на криваві сутички з жандармами! (Вільде, Сестри.., 1958, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 860.