СУТЕ́МРЯВА, и, ж., заст. Темрява. Уже напливла гутемрява, коли Едіс Хеко в’їхав у долину ріки (Рудь, Боривітер, 1969, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 859.

Сутемрява, ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 232.