СУТА́Ж, у́, ч. Тонкий плетений, перев. шовковий, шнур, признач. для оздоблення одягу, виготовлення сумок і т. ін. На фабриці художньої галантереї освоєно випуск оригінальних сумок із сутажу: театральних, нарядних та молодіжних (Веч. Київ, 22.IX 1969, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 859.