СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Те саме, що грома́дськість. [Заграничний політик:] Суспільність повинна.. шанувати, обожати його [артиста] за те одно, що він є (Фр., IV, 1950, 37); Естетичне почуття, розуміння музики треба виховувати, і в цьому — велике завдання наших концертантів, наших лекторів, нашої музикальної суспільності… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 204).
2. рідко. Те саме, що суспі́льство 1. Наш інтелігентний читач має право сподіватися й од рідної літератури.. вірного малюнка різних сторін життя усіх, а не одної якої верстви суспільності (Коцюб., III, 1956, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 858.