СУ́РМОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́рма́. * У порівн. Голос, як сурмонька, але ж чортова думонька (Укр.. присл.., 1955, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 855.