СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до суп́ірник. Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (Фр., І, 1955, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 847.