СУПРУ́ЖИЙ, а, е, рідко. Те саме, що подру́жній. Був [лікар] предметом сердечних бажань усіх кандидаток до супружого стану з цілого містечка (Кобр., Вибр., 1954, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 852.