СУПРУ́Г, а, ч., рідко.

1. Те саме, що чолові́к 2.

2. тільки мн. Подружжя. Супруги плюнули одне на одного та й порозходилися (Крим., Вибр., 1965, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 852.