СУМІЩА́ТИСЯ, а́ється, недок., СУМІСТИ́ТИСЯ, і́ститься, док.

1. Нерозривно поєднуватися; сполучатися.

2. Збігатися в кожній точці або частині при накладанні (про лінії, фігури і т. ін.). Не суміщаються профілі виробу і шаблона, якщо фреза вибрана невірно і її профіль не відповідає потрібному профілю виробу (Фрез. справа, 1957, 171); При вимірюванні кута транспортир накладають так, щоб ребро лінійки його сумістилось з однією стороною вимірюваного кута (Кресл., 1956, 19).

3. тільки недок. Пас. до суміща́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 837.